Дистанційне навчання 11 клас

Відповіді надсилати на вайбер 0987421801

Шановні учні! 

Вітаю усіх!

Бажаю миру, міцного здоров*я.

 Сподіваюсь на плідну співпрацю .

Добрий день!


20 вересня

Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки ним сенсу буття в призначенні людини



1. Перегляньте відео.



2. Запишіть матеріал до образу Фауста.









ТЕМА. Узагальнення й систематизація вивченого  курсу  «Зарубіжна література 11 клас». Художня література ХХІ ст.

Завдання:

-        підбити підсумки вивчення зарубіжної літератури в 11 класі;

-        узагальнити та систематизувати здобуті знання про найвидатніші здобутки  світової літератури ХХ – початку ХХІ століття;

-        оцінити судження учнів щодо прочитаних літературних творів, образів, тем, сюжетів.

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК


 

Повторення понять теорії літератури

 


                                                                                                                                  

 

Художній переклад — переклад творів художньої літератури з однієї мови на іншу. Це засіб спілкування між різними народами та потужне джерело розвитку суспільства і збагачення національної мови, літератури, культури.

Світова література — сукупність різних національних літератур, які мають спільні закони розвитку, етапи, тенденції від давнини до сучасності.

Національна література —  література окремої нації , народу, якій притаманна національна своєрідність.

Діалог культур — сукупність різноманітних зв’язків між різними культурами, завдяки яким цінності однієї культури стають надбанням іншої.

 

 

 

Розгляньте хмару слів, підготуйте усне повідомлення про діалог культур.

 


          

На основі інформаційного плаката охарактеризуйте роль вітчизняної перекладацької школи в популяризації світової літератури й формуванні українського читача.

                  

Повторення р


озділу «Золоті сторінки далеких епох»
. Німецьке Просвітництво. Й.В.Гете «Фауст»

 


                                     

 

 

 

Найвідоміші представники німецького Просвітництва

Йоганн Крістофер Готшед, Готхольд Ефраїм Лессінг, Крістоф Мартін Віланд, Йоганн Готфрід Гердер, Фрідріх Шиллер, Йоганн Вольфганг Гете.

Паспорт твору Й.В.Гете «Фауст»

Назва: "Фауст"

Автор: Йоганн Гете

Жанр: трагедія

Тема: пошуки сенсу буття і свого призначення на Землі головним героєм - доктором, вільнодумцем та чорнокнижником Фаустом.

Й.В.ГЕТЕ

Ідея: без зла, пустоти та сумнівів поруч із добром,творчістю та вірою не було б руху вперед, зникла б цінність пізнання; утвердження величності людини.

Композиція: "Присвята", "Театральний вступ", "Пролог на небі", 1 частина, 2 частина, епілог.

Основа сюжету: легенда про Іоана Фауста - середньовічного мага та чорнокнижника.

Історія створення:

·        1768-1875 рр. - виникнення задуму, створення рукописного варіанту "Прафауста";

·        1788-1790 рр. - деякі сцени дописуються, у 1709 р. надруковано під назвою "Фауст. Фрагмент";

·        1797-1808 рр. - закінчено І частину (1806 р.), написання фрагменту "Гелена";

·        1825-1831 рр. - робота над ІІ частиною, її завершення у 1831 р.

Проблематика:

·        добро і зло;

·        життя та смерть;

·        призначення людини у світі;

·        сутність буття;

·        людина та Всесвіт:

·        людина і природа;

·        пізнання світу;

·        мистецтво , його роль у суспільстві;

·        кохання.

Образи в трагедії "Фауст":

·        образ Бога;

·        образ Мефістофеля;

·        образ Фауста;

·        образ Маргарити.

Повторення розділу «Модернізм. Модерністська проза початку ХХст.» Ф.Кафка «Перевтілення».  М.Булгаков «Майстер і Маргарита»

 

 

 

 


Модернізм — це спільна назва літературних напрямів і течій,що виникли в європейській літературі на межі ХІХ–ХХ століть, яким притаманні спроби відобразити нові явища суспільства новими художніми засобами.

Гротеск — тип художньої образотворчості, заснований на фантастиці, сміху, химерному поєднанні та контрасті фантастичного і реалістичного, прекрасного і потворного, трагічного і комічного. Гротескний світ — світ аномальний, неприродний, ґрунтується на припущенні; саме таким його уявляє автор.

 

 

Паспорт твору Ф.Кафки «Перевтілення»

Автор: Ф. Кафка

Жанр: новела

Стиль: модернізм (експресіонізм)

Тема: перетворення "маленької людини" Грегора Замзи на комаху.

Ідея: безсилля людини перед абсурдністю; заклик людей до розуміння одне одного та взаємоповаги.

Головні герої: Грегор Замза; родина Грегора - батько, мати, сестра.

Композиція: 3 розділи

Сюжет:

·       зав'язка твору (1 розділ) - перевтілення Грегора;

·       кульмінація твору (2 розділ) - батько виганяє Грегора, "бомбардування яблуками";

·       розв'язка твору (3 розділ) - смерть Грегора.

Проблематика:

·       родинні відносини;

·       самовідданість.

На основі інформаційного плаката охарактеризуйте Грегора Замзу.

     


М.О.Булгаков «Майстер і Маргарита»

М.Булгаков

   Жанр: «роман у романі» — прийом, який дає змогу Булгакову вставити в роман про сучасне письменнику життя і про долю Майстра (написаний в дусі фантастичного реалізму) роман з античного життя (роман-міф), який нібито пише герой — Майстер. На перший погляд це два абсолютно не пов’язаних одне з одним оповідання ні за змістом, ні навіть за виконанням. Виникає враження, що їх справді писали різні люди: яскраві фарби, фантастичні образи, химерний стиль у сучасних картинах і дуже точний, строгий, навіть дещо урочистий тон у романі про Понтія Пілата, який витримується в усіх біблійних главах.

ТРИ СВІТИ В РОМАНІ

Єршалаїмський (біблійний)

Московський (земний)

Фантастичний (космічний)

Ієшуа Га-Ноцрі, Понтій Пілат, Левій Матвій, Іуда та інші

Берліоз, Римський, Варенуха, Ласточкін та інші

Воланд і його почет (Азазелло, Коров'єв-Фагот, кіт Бегемот, Абадонна, Гелла)

Герої утворюють типологічні паралелі (наприклад, Майстер виявляється багато в чому близьким Ієшуа Га-Ноцрі, він так само прагне до істини. Воланд — Понтій Пілат — професор Стравінський представляють у трьох світах образи влади

Розгляньте та проаналізуйте інфографіку, створену на основі ілюстрацій українського художника-графіка Віктора Єфименка (1933—1994).

            

Повторення розділу «Шедеври європейської лірики першої половини ХХ ст.» Г.Аполлінер «Міст Мірабо».

Срібна доба російської поезії.

 

 

 

 


Авангардизм (франц. avant-garde — передовий) — напрям у літературі XX століття, пов'язаний із руйнуванням традиційних форм і канонів. До авангардистських стильових течій відносять футуризм, експресіонізм, конструктивізм, дадаїзм, сюрреалізм, імажинізм, абстракціонізм, кубізм

Пригадайте течії авангардизму,прокоментуйте інформаційний плакат



Г.Аполлінер

Паспорт поезії Г.Аполлінера

«Міст Мірабо»

Назва: "Міст Мірабо"

Автор: Гійом Аполлінер

Рік написання: 1912

Збірка: "Алкоголі. Вірші 1898 - 1913"

Жанр: ліричний вірш

Стиль: кубофутуризм

Тема: кохання, що минає і швидко спливає.

Мотив: утвердження вічного життя цінності людського "Я"

Проблематика:

·        кохання;

·        життя та смерть;

·        тлінність і вічність;

·        існування особистості

Провідні образи: ріка Сена, міст, кохання, вода, час

Художні засоби

·        антитези ("вода бігуча - життя хода тягуча");

·        паралелізм ("любов сплива як та вода бігуча");

·        рефрен

Міст Мірабо: символ кохання, символ вічного, нетлінного, непідвладного часу

Особливості: відсутність розділових знаків.

Каліграми   Г.Аполлінера

Срібна доба російської поезії

Літературні течії срібної доби російської поезії



Повторення розділу «Антиутопія у світовій літературі».  

Дж.Оруелл «Скотоферма»





   Розгляньте інформаційний плакат,пригадайте митців срібної доби російської поезії, поясніть взаємозв’язок течій.

 

                                                                                    

                                                                         

Утопія ( від грец. слів οὐ і τόπος, тобто «місце, якого немає», за іншою версією благословенне місце) означає щось нездійсненне, відображення ідеального суспільства, де все й завжди майже досконале.

Дж.Оруелл

Антиутопія це жанр художньої літератури, що критично висвітлює уявне майбутнє, зокрема його небезпечні наслідки, пов’язані з різноманітними експериментами над людством з метою його «покращення».

  На основі хмари слів пригадайте основні відомості про жанр антиутопії







Паспорт твору Дж.Оруелла «Скотоферма»

Назва: «Скотоферма» («Колгосп тварин»)

Автор: Дж.Оруелл

Рік написання:1944 р.

Жанр: сатиричний роман-притча, антиутопія.

Тема: показ духовної деградації людей за умов тоталітарної системи.

Проблема: як відбувається перетворення мислячої людини на істоту, яка здатна тільки виконувати вимоги режиму.

Ідея: протест проти насильства, захист прав людини.

Правила (заповіді), які тварини встановили на фермі

1. Усяка двонога істота — ворог.

2. Усяка чотиринога істота чи птах — друг.

3. Тварина ніколи не носить одяг.

4. Тварина ніколи не спить у ліжку (пізніше додали: з простирадлами).

5. Тварина не п’‎є спиртного (пізніше додали: надміру).

6. Жодна тварина не вбиває іншої тварини (пізніше додали: без причини).

7. Усі тварини рівні (пізніше додали: та деякі рівніші за інших).

     
Пригадайте мультфільм, знятий за мотивами твору Дж.Оруелла «Скотоферма», назвіть героїв, дайте їм характеристику.

Повторення розділу «Проблеми війни і миру в літературі».

Епічний театр Б.Брехта. Б.Брехт «Матінка Кураж та її діти»

 


                                                                                                                   

Б.Брехт

Епічна драма (або «відкрита») — драматичний твір, в основу якого покладено синтетичне художнє мислення, внаслідок чого до драматичного роду активно проникають епічні елементи. Це характерно як для драматургії минулого (театр Кабукі і Но в Японії, музична драма в Китаї, «Обітниця Яугандхараяти» в Індії, «Перси» Есхіла у Греції), так і для сучасної драматичної творчості (Б. Брехт, М. Куліш, Е. Йонеско,

Ю. Яновський, Є. Шварц). Притаманними такій
драмі елементами є умовність, інтелектуалізація змісту, активне втручання автора в дію.

Паспорт твору «Матінка Кураж та її діти»

Напрям: модернізм.

Течія: «епічний театр».

Ознаки «епічного театру» у п’єсі:

·       стисле викладення змісту на початку кожної картини;

·       пісні-зонґи, які коментують дію;

·       широке використання розповіді;

·       монтаж — поєднання частин, епізодів без їхнього логічного зв’язку, що викликає у глядача потік асоціацій;

·       використання параболи;

·       «ефект відчуження».

Рід: драма.

Жанр: історико-алегорична драма.

Тема: зображення війни як антигуманного явища, несумісність материнства і війни.

Ідея: необхідність моральної відповідальності людини перед собою і суспільством.

Головні герої твору:

Матінка Кураж

Катрін (Kattrin) — її німа дочка

Ейліф (Eilif) – її старший син

Швейцеркас (Schweizerkas) – її молодший син

Композиція: п’єса складається з 12-ти епізодів

Проблематика:

·       відповідальності кожної людини за участь у війні, за долю всього людства.

·       війна і материнство

·       людські чесноти

·       самопожертва

       



Розгляньте підсумковий плакат до теми. Які особливості творчості Брехта та його п’єси «Матінка Кураж та її діти» ви можете назвати?

 

Повторення розділу «Людина та пошуки сенсу існування в прозі            ІІ половини ХХ ст.»

Е. Гемінґвей «Старий і море»

 

 

 

 


Е. Гемінґвей

          Повість-притча — різновид жанру повісті, у центрі якого постає історія із життя героя (героїв), що набуває алегоричного змісту. Для повісті-притчі характерні незначна кількість персонажів, символічність образів і ситуацій, повчальний характер, філософська або моральна насиченість. Повість-притча передбачає двоплановість зображення: за реальними особами, явищами, предметами приховано проблеми людського буття.

           Ефект айсберга — улюблений прийом Гемінґвея. За скупими, простими словами й конструкціями приховано глибокий зміст. Автор використовує натяки та підтекст, розраховуючи на домислювання читачем, на глибинне розуміння ним твору. Е. Гемінґвей стверджував: «Гарна проза подібна до айсберга, 7/8 якого приховано під водою. Багато з того, що знаєш, можна проігнорувати, і це лише зміцнює твій айсберг... Усі оповідки, які я знав із рибальського селища, я випустив. Але обізнаність у цьому і створює підводну частину айсберга».

Паспорт твору